Історія справи

Постанова ВГСУ від 18.11.2015 року у справі №917/454/15
Постанова ВГСУ від 20.04.2016 року у справі №917/454/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року Справа № 917/454/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

за участю представника позивача - Болбот К.Ю. дов. № 609 від 27 жовтня 2015 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Амарант-Агро" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 року у справі Господарського суду Полтавської області за позовом ПАТ "Банк Кредит Дніпро" до Приватного підприємства "Амарант-Агро", третя особа - ТОВ "Луксор-УТР", про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави шляхом визнання права власності,

УСТАНОВИВ:

У березні 2015 року ПАТ "Банк Кредит Дніпро" (далі - позивач) звернулось до Приватного підприємства "Амарант-Агро" (далі - відповідач) з позовом, в якому просило з метою часткового погашення боргу в сумі 5020867 гривень 00 коп. за кредитним договором № 230410-КЛВ від 23 квітня 2010 року звернути стягнення шляхом визнання права власності на предмет іпотеки та застави, а саме:

- за договором іпотеки № 131211 від 13 грудня 2011 року на птахокомплекс разом зі всіма складовими частинами, внутрішніми системами, поліпшеннями, що існували на час укладання договору іпотеки та виникли після його укладення, в тому числі на частину об'єкта предмету іпотеки, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмету іпотеки після укладання цього договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, що розташовані за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Вищий Булатець, вул. Оржицька, буд. 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 64468753228;

- за договором застави № 131211-3/1 від 13 грудня 2011 року, а саме, на обладнання згідно переліку;

визнати право власності на предмети іпотеки та застави, а саме:

- на об'єкт нерухомого майна, птахокомплекс, за вартістю 3898940 гривень 00 коп., без ПДВ разом зі всіма складовими частинами, внутрішніми системами, поліпшеннями, що існували на час укладання договору іпотеки та виникли після його укладення, в тому числі на частину об'єкта предмету іпотеки, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмету іпотеки після укладання цього договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, що розташовані за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Вищий Булатець, вул. Оржицька, буд. 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 64468753228;

- предмети застави за договором застави № 230410-3/2 від 23 квітня 2010 року, а саме, на майно згідно переліку, за загальною вартістю 1121927 гривень 00 коп., без ПДВ.

До моменту реєстрації права власності на нерухоме майно передати в управління позивачу предмет іпотеки з правом отримання плодів та доходів, а саме, об'єкт нерухомого майна, птахокоплекс, разом зі всіма складовими частинами, внутрішніми системами, поліпшеннями, що існували на час укладання договору іпотеки та виникли після його укладення, в тому числі на частину об'єкта предмету іпотеки, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмету іпотеки після укладання цього договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, що розташовані за адресою: Полтавська область, Лубенський район, с. Вищий Булатець, вул. Оржицька, буд. 1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 64468753228.

Позовні вимоги обгрунтовано невиконанням відповідачем умов кредитного договору.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 22 квітня 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ "Луксор-УТР".

Продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса.

На вирішення експерта поставлено наступні питання:

І. Чи підтверджується документально за ТОВ "Луксор-УТР" (попередня назва ТОВ "Амарант") заборгованість за кредитним договором № 230410-КЛВ від 23 квітня 2010 року у загальній сумі 13178062,08 доларів США, що складається з несплаченої частки кредиту - 12253524,19 доларів США та несплачених відсотків за користування кредитом - 924537,89 доларів США.

II. У разі не підтвердження розміру заборгованості за ТОВ "Луксор-УТР" у сумі 13178062,08 доларів США вказати розмір заборгованості, який документально підтверджується та надати відповідний розрахунок.

III. Чи підтверджується документально твердження Приватного підприємства "Амарант-Агро" про необгрунтоване нарахування ТОВ "Луксор-УТР" суми боргу в розмірі 13178062,08 доларів США.

Рекомендовано судовому експерту у разі недостатності наявних в матеріалах справи документів звернутися до суду із клопотанням про витребування додаткових матеріалів для надання висновку.

Попереджено, що особа, яка здійснює експертне дослідження, несе кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого експертного висновку відповідно до статей 384, 385 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса.

Зобов'язано експерта після закінчення проведення експертизи експертний висновок разом зі справою направити на адресу Господарського суду Полтавської області.

Обов'язок по оплаті експертизи покладено на відповідача.

Зупинено провадження у справі на час проведення судової економічної експертизи і надання висновку за її результатами.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ "Банк Кредит Дніпро" задоволено частково.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 22 квітня 2015 року в частині зупинення провадження у справі скасовано.

Справу передано на розгляд до Господарського суду Полтавської області.

У касаційній скарзі Приватне підприємство "Амарант-Агро" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 року, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.

Стверджує, що відповідно до п. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України зупинення провадження у справі на час проведення експертизи є правом суду.

Вважає помилковим твердження суду апеляційної інстанції про те, що предмет спору у даній справі не стосується вимог про стягнення боргу.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що про час та місце розгляду касаційної скарги сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи 22 квітня 2015 року оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, місцевий господарський суд виходив з того, що для вирішення питання щодо визначення суми боргу та штрафних санкцій за кредитним договором № 230410-КЛВ від 23 квітня 2010 року необхідна перевірка первинних документів, а тому для вірного вирішення спору по суті, з метою перевірки правильності та обґрунтованості поданого розрахунку необхідно застосувати спеціальні знання.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду в частині зупинення провадження у справі, апеляційний господарський суд, з яким погоджується суд касаційної інстанції, виходив з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за власною ініціативою у випадках, зокрема, призначення господарським судом судової експертизи.

Право господарського суду зупинити провадження у справі з наведеної підстави пов'язується необхідністю призначення у справі судової експертизи.

Поряд з цим, згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Водночас за вимогами ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Таким чином, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування

Разом з тим, за змістом наведених норм, неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Таким чином, право господарського суду зупинити провадження у справі на підставі наведеної норми кореспондується з об'єктивною необхідністю роз'яснення питань, що потребують спеціальних знань, та які входять до предмета доказування, з'ясування яких є предметом судової експертизи, висновок якої не може бути замінений іншими доказами.

Предметом спору у даній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 131211-І від 13 грудня 2011 року та застави за договорами застави № 131211-З/1 від 13 грудня 2011 року шляхом визнання права власності на майно в рахунок часткового погашення боргу (виконання основного зобов'язання) в сумі 13178062,08 доларів США за кредитним договором № 230410-КЛВ від 23 квітня 2010 року та додаткових угод, що укладені між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Луксор-УТР" (попередня назва ТОВ "Амарант").

Разом з тим, зупиняючи провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи, місцевий господарський суд поставив на вирішення експерту питання щодо наявності документального підтвердження боргу третьої особи у заявленому позивачем розмірі; визначення розміру та надання розрахунку цього боргу у разі його непідтвердження; та щодо підтвердження заяви відповідача щодо необгрунтованості нарахування суми боргу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду зокрема має містити мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначаються, зокрема: обставини справи, які мають значення для проведення судової експертизи; підстави та мотиви призначення судової експертизи, у тому числі додаткової, повторної, комісійної, комплексної експертизи; організація або особа, якій доручається проведення судової експертизи; перелік питань, що потребують роз'яснення; мотиви, за якими відхилено пропозиції учасників судового процесу стосовно проведення судової експертизи; місце знаходження предметів і документів, які повинні бути досліджені; об'єкти експертного дослідження (предмети, матеріали, документи тощо), які надаються судовому експерту, а якщо йдеться про об'єкти, які не може бути доставлено до суду чи судовому експерту (наприклад, нерухоме майно), - їх місцезнаходження; обов'язок експертної організації (експерта) надіслати копії експертного висновку сторонам згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено апеляційним господарським судом та вбачається з оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, в порушення вимог наведеної норми, мотиви та обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі судом не зазначені.

Так, суд першої інстанції не вказав, з'ясування яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, потребує спеціальних знань, та не визначив конкретних підстав для проведення експертизи, доцільність її проведення.

Окрім того, судом не вказано, в чому полягає складність у перевірці розрахунку боргу, який містить дані щодо непогашеного кредиту та відсотків за декілька місяців, без будь-яких штрафних санкцій.

Зупинення провадження у справі пов'язано з проведенням судової економічної експертизи, метою якої є не роз'яснення питань, що виникли при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, а встановлення обставин, які мають досліджуватись та перевірятись судом на підставі поданих сторонами доказів.

Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням судової експертизи є правом суду, яка не є безумовним, необхідною передумовою застосування цього права є обставини, що перешкоджають розгляду спору по суті заявлених вимог, а призначення судової експертизи, у відповідності до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, можливе лише у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Разом з тим, у відповідності до ч. 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим, не має заздалегідь установленої сили та оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу, у сукупності з іншими доказами, наданими сторонами.

Судова економічна експертиза призначається судом для вирішення питань, пов'язаних із предметом доказування.

Предметом доказування у господарському процесі є сукупність фактів, які мають правове значення, встановлення яких необхідне для винесення судом законного й обґрунтованого рішення по справі. Факти, які мають правове значення, або юридичні факти - це факти, з наявності або відсутності яких закон пов'язує можливість виникнення, зміни і припинення правовідносин.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про відсутність у місцевого господарського суду обгрунтованих підстав для зупинення провадження у справі.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції законна та обгрунтована, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 111-5 111-7- 111-9 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18 червня 2015 року - без зміни.

Головуючий Л. Іванова

Судді Л. Гольцова

Т. Козир